ідіоматизм, -у, чол. Те саме, що ідіома; стійке словосполучення, значення якого не випливає із значень його складників.
ідіоматизм
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
ідіоматизм, -у, чол. Те саме, що ідіома; стійке словосполучення, значення якого не випливає із значень його складників.
Відсутні