1. міряник — у народній мові та діалектах: пристрій, мірка або посудина для вимірювання зерна, борошна та інших сипких матеріалів; традиційна одиниця об’єму в українському побуті.
2. міряник — застарілий або діалектний термін, що позначає особу, яка займається вимірюванням, зважуванням товарів на торгу або ринку; торговець або чиновник, уповноважений на проведення комерційних вимірювань.