Значення
-
міряник — у народній мові та діалектах: пристрій, мірка або посудина для вимірювання зерна, борошна та інших сипких матеріалів; традиційна одиниця об’єму в українському побуті.
-
міряник — застарілий або діалектний термін, що позначає особу, яка займається вимірюванням, зважуванням товарів на торгу або ринку; торговець або чиновник, уповноважений на проведення комерційних вимірювань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міряник, р. міряника, д. міряникові, з. міряника, о. міряником, м. міряникові, к. мірянику