Древослів

Словник Української Мови

мірка

Буква

1. Одиниця вимірювання об’єму рідин і сипких тіл, що вживалася в Україні до введення метричної системи; зазвичай дорівнювала приблизно 2,5–3,5 літра (залежно від регіону).

2. Дерев’яна або металева посудина певного об’єму, що використовувалася для відмірювання рідин або сипких продуктів (наприклад, зерна).

3. (переносне значення) Критерій, мірило, основа для оцінки, судження чи порівняння чогось.

Приклади вживання слова

мірка

Приклад 1:
Однак судова мірка була не для всіх однакова. Брахманів, скажімо, не страчували навіть за тяжкий злочин, натомість соціальним низам не давали спуску навіть за дрібні порушення.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

More posts