Значення
-
Визначена кількість, порція, частка чогось матеріального або нематеріального (міра вина, міра терпіння, міра справедливості).
-
Ступінь, масштаб, розмір чого-небудь (у великій мірі, у тій чи іншій мірі, по мірі можливості).
-
Одиниця виміру довжини, ваги, об’єму, що застосовувалась у різних країнах і історичні періоди (давня міра, старовинна міра).
-
(перен.) Межа, границя, норма допустимого (переступити міру, знати міру, без міри).
-
(муз.) Ритмічна організація музичного твору, такт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міра, р. міри, д. мірі, з. міру, о. мірою, м. мірі, к. міро