Значення
-
Жінка, яка займається вимірюванням земельних ділянок, землемірка (застаріле).
-
Прилад для вимірювання кількості сипких тіл, рідин або газу; мірка, міра (у значенні посудини).
-
Розм. про людину або явище, за допомогою яких оцінюють, вимірюють якісь інші явища, вчинки тощо; критерій, мірило.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мірниця, р. мірниці, д. мірниці, з. мірницю, о. мірницею, м. мірниці, к. мірнице