мірниця

1. Жінка, яка займається вимірюванням земельних ділянок, землемірка (застаріле).

2. Прилад для вимірювання кількості сипких тіл, рідин або газу; мірка, міра (у значенні посудини).

3. Розм. про людину або явище, за допомогою яких оцінюють, вимірюють якісь інші явища, вчинки тощо; критерій, мірило.

Приклади вживання слова

мірниця

Відсутні