мірошницький БукваМ 1. Стосовний до мірошника (особи, яка завідує мірою зерна на току), властивий йому. 2. Належний мірошникові, створений ним тощо. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←нокардіозідоловірство→
