Древослів

Словник Української Мови

мірошницький

[miroʃnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

Стосовний до мірошника (особи, яка завідує мірою зерна на току), властивий йому.
Належний мірошникові, створений ним тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мірошницький, р. мірошницького, д. мірошницькому, з. мірошницького, о. мірошницьким, м. мірошницькім

Більше записів