мірницький

1. Стосовний до міри, пов’язаний з вимірюванням або одиницями виміру.

2. Належний до міри як заходу об’єму сипучих тіл (перев. зерна), що використовувався в Україні в XVI–XVIII ст.

3. Належний до міри як адміністративно-територіальної одиниці або пов’язаний із збором мита (міри) у давнину.

Приклади вживання слова

мірницький

Відсутні