Значення
-
ІДІОТИ́ЗМ, -у, чол.
-
1. Те саме, що ідіоті́я; тяжкий ступінь вродженого або набутого в ранньому віці слабоумства, що характеризується майже повною відсутністю мислення та мовлення, нездатністю до самообслуговування.
-
2.розм., зневажл. Нерозумний, безглуздий вчинок; дурниця, нісенітниця. Він наробив справжнього ідіотизму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідіотизм, р. ідіотизму, д. ідіотизмові, з. ідіотизм, о. ідіотизмом, м. ідіотизмі, к. ідіотизме