мінування

[minuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “мінувати”; облаштування мінних полів, установлення мін на певній території або об’єкті з метою ураження противника, створення перешкод або захисту.

  2. Процес закладання вибухових пристроїв (мін, фугасів) у ґрунт, воду або інші середовища для руйнування, знищення чогось або заподіяння шкоди.

  3. У переносному значенні — навмисне створення прихованих перешкод, складностей у якійсь справі або процесі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мінування, р. мінування, д. мінуванню, з. мінування, о. мінуванням, м. мінуванні, к. мінування

Більше записів