новотвір

[noʋotʋir] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Слово або словосполучення, створене в певний період розвитку мови або в окремій сфері вживання (наприклад, в науці, техніці, мистецтві) для позначення нового поняття, явища чи предмета; неологізм.

  2. Твір мистецтва, науки або літератури, що відзначається новизною форми, змісту або творчого методу; новаторська робота.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. новотвір, р. новотвору, д. новотворові, з. новотвір, о. новотвором, м. новотворі, к. новотворе

Більше записів