Древослів

Словник Української Мови

міноровний

[minoroʋnɪj] Іменник

Буква:М

Значення

(муз.) Пов’язаний з мінорним ладом, що має характер мінора; сумний, зажурений.
(перен.) Підлеглий, другорядний, менш важливий; такий, що має менше значення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міноровний, р. міноровного, д. міноровному, з. міноровного, о. міноровним, м. міноровнім, к. міноровний

Більше записів