менше

1. Ступінь вищості прикметника “малий” та прислівника “мало”, що вказує на нижчий рівень кількості, інтенсивності, розміру або значення порівняно з чимось іншим.

2. Уживається для утворення порівняльного ступеня прикметників та прислівників, що не утворюють його суфіксальним способом (наприклад: менше цінний, менше важливо).

3. У математиці та в мовленні позначає результат порівняння, де одна величина перебуває в арифметичному відношенні “нижче за” до іншої (позначається знаком <).

Приклади вживання слова

менше

Приклад 1:
Такі результаті, природно, надають загальну інформацію щодо умов,методів та напрямків управління логістикою на підприємствах; тим не менше вони становлять реальний та конкретний вираз сучасного стану справ у сфері логістичного обслуговування в Польщі. Вони також є в значному спрощенні своєрідною мапою взаємозв’язків між організацією, організаційною структурою та величиною інвестицій, доходів та польських витрат підприємств, які задіяні в якості інтегральних ланок міжнародних ланцюгів поставок.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Як бачимо, вже в давнину люди, особливо ж прина- лежні до розвинутих на той час культур, чудово розуміли, що секс може відбуватися і без владарювання похітли­ вого пана Ph, що секс аж ніяк не є справою тільки двох суб’єкт-об’єктів, а щонай­ менше — справою всього суспільства. Контроль жерців над процесами зачаття, ха­ рактерний для всієї праісторії людства, нею, на щастя, не вичерпується.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Поминаючи відомі ширше ймення всіляких епігонів висо­ кого quatrocento, які, не знайшовши собі збуту по інших, західніших, землях, прийшли до нас, начинені вщерть архітек­ турними, малярськими, музичними, еротичними та філософ­ ськими ідеями, всіх цих героїв плаща і шпаги на кшталт П’єтро Барбона, Павла Римлянина, Амброзіо Прихильного, Каллімаха Буонаккорсі і ще пізніших Россі, Растреллі, Корасіні та іже з ними, згадаю тут побіжно тих, які знані набагато менше, а проте являють собою типи цілком непересічні і навіть екзотичні. Це насамперед власник пересувного звіринця Мікельаньйольо Романо, що першим показав мешканцям моєї країни живого носорожця, про якого раніше вони тільки читали в популярних «Фізіологах», очевидь, візантійського походження.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”