Значення
-
У середньовічній Європі — королівський чи імператорський службовець, управитель, який часто походив з несвітських верств (міністериалії), але мав земельні володіння та становив особливий прошарок лицарства, безпосередньо залежний від монарха.
-
У сучасному контексті (рідковживане) — високопоставлений державний службовець, член уряду, міністр або особа, що належить до міністерського апарату.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міністеріал, р. міністеріала, д. міністеріалові, з. міністеріал, о. міністеріалом, м. міністеріалі, к. міністеріале