міністр

1. Член уряду, який очолює певне міністерство (центральний орган виконавчої влади) і несе відповідальність за певну сферу державного управління (наприклад, оборони, закордонних справ, фінансів тощо).

2. Дипломатичний представник вищого рангу, акредитований при іноземному уряді (повноважний міністр).

3. У деяких християнських конфесіях — духовна особа, яка здійснює служіння (наприклад, у протестантизмі).

Приклади вживання слова

міністр

Приклад 1:
Прем’єр –міністр повернувся до двох своїх колег – генерал -майора Леслі Голліса (який виконував функцію першого заступника Військового міністра – Голови комітету начальників штабів) та полковника Рональда Вінгейта (начальника відділу спільного планування Військового міністерства). Разом, майже в ногу, вони повільно рушили в напрямку першої лінії танків.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
“Вражаюча картина військової міці” – схвально сказав Прем’єр-міністр. По цьому він пихнув своєю сигарою та пустотливо посміхнувся.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Далі від імені Міністерства народної освіти університет «відкриває» міністр народної освіти УНР, художник-монументаліст, графік, проєктант українського ужиткового мистецтва Петро Холодний: …За короткий час уже вдруге маємо нагоду вислухати грамоту про відкриття найвищої просвітницької інституції — університету, один раз у стольному Києві, вдруге тут, на політичній грані, що проходить по живому тілу українського народу. Нещасливі історичні події XVII віку знесилили Україну, чужа культура її приспала.
— Самчук Улас, “Марія”