новозаведений

1. Який нещодавно заснований, створений або введений в дію (про установу, підприємство, звичай, порядок тощо).

2. Який недавно з’явився, почав існувати або був прийнятий до використання (про правило, технологію, моду).

3. У значенні іменника: той, хто нещодавно вступив до навчального закладу, прийнятий на роботу або до якоїсь організації; новачок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |