новозаведений
[noʋozɑʋɛdɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який нещодавно заснований, створений або введений в дію (про установу, підприємство, звичай, порядок тощо).
-
Який недавно з’явився, почав існувати або був прийнятий до використання (про правило, технологію, моду).
-
У значенні іменника: той, хто нещодавно вступив до навчального закладу, прийнятий на роботу або до якоїсь організації; новачок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. новозаведений, р. новозаведеного, д. новозаведеному, з. новозаведеного, о. новозаведеним, м. новозаведенім