Значення
-
Найнижчий рівень води в річці, озері чи іншому водоймищі, який спостерігається протягом тривалого періоду в умовах стійкої сухої погоди.
-
Період, коли у водоймі встановлюється такий низький рівень води.
-
(переносне значення) Стан затишшя, спокою або мінімальної активності в якійсь сфері діяльності чи життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. межень, р. межені, д. межені, з. межень, о. меженню, м. межені, к. межене
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘межень’ походить від ‘межа’ (середина, лінія поділу) за допомогою суфікса ‘-ень’, який часто використовується для утворення назв місяців. Спочатку воно означало ‘середину літа’, а згодом набуло значення ‘низький рівень води в річці або озері’, оскільки влітку рівень води зазвичай знижується. Це слово також може позначати період, коли річки мають найнижчий рівень води, або літню пору, коли луб відстає від дерева. Споріднені слова в інших слов’янських мовах (наприклад, російське ‘межень’, білоруське ‘межань’) підтверджують спільне походження.