мево — діалектна назва медведя (ведмедя), що вживається в говірках українських говорів, особливо архаїчна або застаріла форма, можливо давнішого походження, пов’язана з інстинктивним підражанням звукам тварини чи народною етимологією.
мево
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мево ватр поблискувало на шоломах, панцирах і мечах. Списи чорним лісом держалн пронизували небо.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |