1. Родовий відмінок однини або знахідний відмінок однини іменника медвідь — великий хижий ссавець родини ведмедевих із густою шерстю та важливою ходою.
2. (перен., розм.) Про незграбну, мляву або дуже сильну людину.
медведя
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Конечно, пляшет по наукѣ своей; и есть пословица: «Медведя да учат…» Григорій. Учат, но вовѣки ему не умѣть.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. (True) |