метасполука

[mɛtɑspolukɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У хімії — сполука, що утворюється в результаті металевої взаємодії, де один метал (мета-компонент) вступає в хімічний зв’язок з іншим металом або сполукою, часто виконуючи роль каталізатора або модифікатора структури.

  2. У технології матеріалів — штучно створена або модифікована сполука (часто на основі металів або напівпровідників), яка має унікальні фізико-хімічні властивості, не властиві звичайним природним сполукам, і використовується в передових галузях промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метасполука, р. метасполуки, д. метасполуці, з. метасполуку, о. метасполукою, м. метасполуці, к. метасполуко

Більше записів