1. У філософії та соціальних науках — критичне осмислення власного місця, позиції або ролі дослідника у системі знань і соціальних відносин, що передбачає усвідомлення власних упереджень, цінностей та контексту, в якому відбувається пізнання.
2. У лінгвістиці та семіотиці — положення, що знаходиться за межами або над звичайною системою знаків чи мовленнєвим актом; позиція, з якої можна аналізувати саму структуру мови чи знакової системи.