металець

1. Рідкісний металічний хімічний елемент, що зазвичай має високу температуру плавлення, блиск, твердість, добру електропровідність і характерний для металів тип кристалічної ґратки (наприклад, вольфрам, молібден, ніобій, тантал, реній).

2. Заст. або поет. Монета з металу, грошова одиниця; гроші у вигляді монет.

3. Розм. Музичний напрям — важкий метал (хе́ві-ме́тал) або його прихильник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |