Значення
-
Рідкісний металічний хімічний елемент, що зазвичай має високу температуру плавлення, блиск, твердість, добру електропровідність і характерний для металів тип кристалічної ґратки (наприклад, вольфрам, молібден, ніобій, тантал, реній).
-
Заст. або поет. Монета з металу, грошова одиниця; гроші у вигляді монет.
-
Розм. Музичний напрям — важкий метал (хе́ві-ме́тал) або його прихильник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. металець, р. метальця, д. метальцеві, з. метальця, о. метальцем, м. метальцеві, к. метальцю