Словник Української Мови
Буква
1. Який виготовлений з металу або містить у своєму складі метал.
2. Який має характерні властивості металу (блиск, твердість, ковкість, дзвінкість тощо).
3. Який за звучанням нагадує дзвін або удар по металу; дзвінкий, різкий.
4. У хімії: що має властивості металу; характерний для металу.
Приклад 1:
Невідомо за що, без ніякої вини його поставлять до стіни або виведуть у поле, наведуть йому в лоба рушниці з чорними круглими дірочками дул, якийсь чужий йому чоловік крикне і… Доктор почув, як раптом у роті йому з’явився металічний смак, а на плечі насіло щось важке, як дві кішки, й почало боляче душити груди. Тоскна туга занила по всім тілі, занила з такою силою, що хотілося широко роззявити рота, скривити все лице й дико, тягуче завити.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 2:
У сполуці NaSb хімічний зв’язок має йонно-металічний характер, тобто c1 → 0. 7.19 Електростатична міжмолекулярна взаємодія Це “сили Ван- дер-Ваальса”.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”