Значення
-
Етнічна група, що належить до фіно-угорських народів, корінне населення Мери — історичної області у Верхньому Поволжі (територія сучасних Ярославської, Костромської, Івановської та Володимирської областей Росії).
-
Мова народу мері (мери), що належить до фіно-волзької гілки фіно-угорської мовної сім’ї; вимерла приблизно до XVII–XVIII століть.
-
Історична назва території розселення цього народу у Середньовіччі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мер, р. мера, д. мерові, з. мера, о. мером, м. мері, к. мере