Властивість або якість людини, що проявляється у відкритості, щирості, прямодушності та доброзичливості; відсутність лукавства, лицемірства чи прихованих намірів.
Проста, невигадана, щира поведінка або вчинок, що випливає з такої внутрішньої якості.
простосердість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |