1. (у медицині, патології) що стосується мертвоти, пов’язаний з нею; властивий мертвоті.
2. (переносно) що нагадує мертвоту; безжиттєвий, застиглий, неживий.
мертвотний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ми спілкувалися й поза межами інституту, така собі, хай і вельми сумнівна з сьогоднішнього погляду, але все ж таки «вольниця», якої не міг паралізувати навіть мертвотний подих шефа. Він якось терпів нас до пори до часу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |