1. В античній музиці та поезії — мелодійна основа, вокальна партія на відміну від інструментального супроводу (акомпанементу); також — мелодія, спів, наспів.
2. У музикознавстві — сукупність характерних особливостей мелодіки певного музичного твору, композитора, національної культури тощо.
3. У давньогрецькій літературі — лірична поезія, призначена для співу під музичний супровід, на відміну від декламаційної поезії.