мелодика

1. Сукупність мелодійних особливостей, характерних для певного музичного твору, композитора, виконавця, народу тощо; мелодійна структура.

2. Розділ теорії музики, що вивчає будову та закономірності розвитку мелодії.

3. Сукупність інтонаційних особливостей, пов’язаних з підвищенням та зниженням тону голосу під час мовлення; інтонаційний лад мови.

Приклади вживання слова

мелодика

Приклад 1:
Все: і композиційна будова, і лірико-епічний сюжет з наростанням ліричного струму, його кульмінацібю і спадом, мелодика в будові словесних сполучень, образи — все це народилося з пережитого і передуманого, як дитина першої любові, в сонячному русі почуття, вагітного думкою… Слова, як намисто на нитку, нанизувались на мотив і зливалися з ним, щоб стати піснею моєї, нашої революційної юності. Другого дня я пішов до Василя Блакитного.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”