мелодика

[mɛlodɪkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Сукупність мелодійних особливостей, характерних для певного музичного твору, композитора, виконавця, народу тощо; мелодійна структура.

  2. Розділ теорії музики, що вивчає будову та закономірності розвитку мелодії.

  3. Сукупність інтонаційних особливостей, пов’язаних з підвищенням та зниженням тону голосу під час мовлення; інтонаційний лад мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мелодика, р. мелодики, д. мелодиці, з. мелодику, о. мелодикою, м. мелодиці, к. мелодико

Більше записів