Словник Української Мови
Буква
1. Пов’язаний із механікою як розділом фізики, що ґрунтується на її законах або застосовує їх методи.
2. Заснований на принципах механіцизму (філософського вчення, що пояснює всі явища природи та суспільства лише дією механічних законів); який розглядає складні явища як просту суму їхніх частин, нехтуючи якісними змінами та внутрішніми суперечностями розвитку.
3. Такий, що діє автоматично, без розуміння, творчого підходу або врахування конкретних обставин; бездумний, шаблонний.
Приклад 1:
М.Г.Ярошевський керується принципом детермінізму, виділяючи в історії психології такі його форми: 1) Передмеханістичний детермінізм (до Нового часу); 2) Механістичний детермінізм ( Новий час – створення причинної теорії відчуттів, використання понять рефлексу, асоціацій); 3) Психологічний інтроспекціонізм (до кінця ХІХ ст. ); 4) Біопсихічний детермінізм (роль сенсорних функцій у адаптації та самоорганізації, залежність від природних умов); Загальна психологія 39 Література 1.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”