Значення
-
Розділ фізики, що вивчає закони рівноваги та руху матеріальних тіл під дією сил, а також взаємодію між тілами.
-
Сукупність пристроїв, механізмів або технічних вузлів, що забезпечують роботу машини, приладу; технічна будова, внутрішня конструкція чогось.
-
Перен. Зовнішня, формальна сторона якоїсь діяльності, що здійснюється за встановленими правилами, без глибокого осмислення; техніка, методика.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. механік, р. механіка, д. механікові, з. механіка, о. механіком, м. механікові, к. механіку