механіка

1. Розділ фізики, що вивчає закони рівноваги та руху матеріальних тіл під дією сил, а також взаємодію між тілами.

2. Сукупність пристроїв, механізмів або технічних вузлів, що забезпечують роботу машини, приладу; технічна будова, внутрішня конструкція чогось.

3. Перен. Зовнішня, формальна сторона якоїсь діяльності, що здійснюється за встановленими правилами, без глибокого осмислення; техніка, методика.

Приклади вживання

Приклад 1:
А якщо то вже тільки гола механіка, машинерія, холодна індустрія, суцільна консумп- ція, перманентне паразитування? А якщо це пастка?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
298 3ψ 1ψ 2ψ О l Таким чином, квантова механіка приводить до принципово нового явища, яке назив ається тунельним ефектом , в результаті якого частинка може пройти через потенціальний бар’єр. Знайдемо ймовірність проходження мікрочастинки крізь потенціальний бар’єр, або коефіцієнт пропускання .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Небесна механіка ХVII ст. Вивчає рухи небесних тіл та космічних апаратів під дією сил гравитації, а також атмосферного гальмування і тиску випромінювання.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |