медея

[mɛdɛjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — чаклунка, дочка царя Колхіди Еета, яка допомогла Ясону здобути золоте руно, а згодом, після зради коханого, жорстоко помстилася, вбивши власних дітей.

  2. Переносно — жінка, здатна на сильні пристрасті, надзвичайні вчинки або жорстоку помсту через кохання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. медея, р. медеї, д. медеї, з. медею, о. медеєю, м. медеї, к. медеє

Більше записів