Словник Української Мови
Буква
1. Прикріпляти, пришивати щось швидко, тимчасово або неакуратно, часто великими, рідкими стібками.
2. Переносно: додавати, приєднувати щось до вже існуючого, часто механічно або без особливої потреби.
3. Розм. Причіплюватися, чіплятися до когось з приводу дрібниць, докучати, “причіпляти” словами.
Приклад 1:
Усі в ті роки були певні, що найважливіше в світі це існувати: одружитись, або не дітей, їсти щодня обід, пристьобувати до сорочки комірець і манжети, сплачувати до банку внески за побудований будиночок, в суботу ввечорі поїхати в «Англійський сад» і випити пляшку пива, на Новий Рік завезти до губернатора та голови Земської управи візитову картку. Тим часом він міг творити.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”