Значення
-
Холодна зброя у вигляді довгого прямого або злегка вигнутого двосічного леза з руків’ям, призначена для рублячих та колючих ударів.
-
Переносно: символ війни, боротьби, збройної сили або покарання (наприклад, “меч правосуддя”).
-
У спорті: вид зброї, що використовується у фехтуванні (наприклад, рапір, шпага).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. меч, р. меча, д. мечеві, з. меч, о. мечем, м. мечеві, к. мечу
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘меч’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘могти’ (бути сильним, здатним). Це давня зброя, яка символізує силу та владу. Споріднені слова в інших мовах, зокрема в російській, болгарській та польській, підтверджують спільне походження.