мазур

1. Представник етнографічної групи поляків, що мешкає на території Мазурії (історичної області Польщі).

2. Народний танець польського походення (мазурка), що поширився серед інших народів, зокрема українців, а також музика до цього танцю.

3. Назва старовинної пісні українських козаків, що виконувалася на мотив мазурки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мазур, мадзур — західногалицький поляк-селянин. М а й — певно («як ті пес надибає, та й роздере, а з бучком май безпешніше»); гей («та що, май, чувати в місті, віте?»); надто («всі, що май боязливі, повтікали»); травень.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |