Значення
-
В ісламській релігійно-правовій традиції — школа права, що має власну методологію (усуль аль-фікх) для виведення правових рішень (фетв) із першоджерел — Корану та Сунни.
-
Одна з чотирьох основних сунітських правових шкіл (ханіфітський, малікітський, шафіїтський, ханбалітський мазхаби) або шиїтських правових шкіл (наприклад, джафарітський мазхаб).
-
У ширшому значенні — релігійно-філософська або ідейна течія, напрямок у межах ісламу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мазхаб, р. мазхабу, д. мазхабові, з. мазхаб, о. мазхабом, м. мазхабі, к. мазхабе