Значення
-
Музичний лад, звуки якого утворюють акорд, що має світле, радісне звучання (протилежне — мінор).
-
Людина з багатої, впливової родини, яка веде безтурботний, розкішний спосіб життя, часто демонструючи матеріальний достаток і соціальний статус.
-
У розмовній мові — загальний стан піднесення, радісного настрою, оптимізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. мажору, д. мажорові, з. мажор, о. мажором, м. мажорі, к. мажоре
Походження слова (Етимологія)
Слово «мажор» (музичний лад) походить з французької мови. Французьке «majeur» (раніше «maieur») у значенні «той самий» походить від латинського «major» — «більший, вищий, довший». Це слово також зустрічається в російській, болгарській та польській мовах (польське «major»).