майстровий
[mɑjstroʋɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Прикметник, що означає виготовлений з майстерністю, мистецтвом; добре зроблений, ретельно виконаний: майстровий виріб, майстровий роботи.
-
Прикметник, що характеризує людину як досвідчену в своїй справі, вправну, навичену; той, хто виконує роботу як справжній майстер: майстровий робітник, майстровий умільці.
-
(переносне) Виконаний з особливою вправністю та мистецтвом, вдалий: майстровий хід у шахах, майстровий удар.
-
(заст.) Той, хто належить до цеху ремісників, є членом цехової організації; цеховик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. майстровий, р. майстрового, д. майстровому, з. майстрового, о. майстровим, м. майстровім