мавочка

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “мава” — традиційна українська назва мавпи, що вживається в усній народній творчості, казках і дитячому мовленні.

2. Ласкаве, жартівливе звертання до дитини, малюка у сімейному або побутовому спілкуванні.

3. Ласкава кличка домашнього улюбленця, насамперед кота або собаки.

Приклади вживання

Приклад 1:
От: була дівчина удегейка, красуня, мавочка. І любила одного чужинця.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |