Древослів

Словник Української Мови

мавпа

Буква

1. Назва родини ссавців ряду приматів, що включає тварин із добре розвиненими кінцівками, хвостом (у більшості видів) та звичайно великим мозком, до якої належать, зокрема, макаки, павіани, мандрили, мартишки.

2. Тварина, представник цієї родини.

3. Перен. про людину, яка незграбно, смішно або безглуздо наслідує когось, чиїсь рухи, манеру поведінки; лайливе прізвисько такої людини.

4. Розм. Назва пристрою у вигляді затискача з двома довгими ручками для обхвату й утримання предметів (технічна мавпа).

Приклади вживання слова:

мавпа

Приклад 1:
До того ж нині, як бачу, його знову супроводжує ця мавпа, дочка циркового шахрая. Зверни увагу, як липне вона до його плеча, ця медуза… — Наскільки я розумію — кажу це для наших слухачів, — мова про координаторку семінару пані Аду Цитрину… — Так, про цю whore… Він постійно жвиндить про неї.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Присутній тут Перфецький міг би, зви­ чайно, підтвердити істинність цього прикладу, якби не займався у цей час невідомо чим, не лазив під стіл рукою, не напинався, не шарудів увесь час папірцями або чиїмись панчохами, якби ця мавпа не спокушала його, можете мені повірити! [Одно­ стайні погляди в бік Ади і Стаха].
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
pithecus — мавпа. 6 Моральний обов’язок (лат.).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Більше записів