матеріальність

1. Абстрактний іменник, що позначає наявність матеріального, речового початку; властивість бути матеріальним, відчуваним, існуючим у фізичній формі.

2. У філософії — властивість об’єктивної реальності, що існує незалежно від людської свідомості та відображається нею.

3. У праві — сукупність фактів, обставин чи доказів, що мають істотне значення для справи; предметна, фактична сторона чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |