Значення
-
У грецькому письменстві та іконографії — зображення Христа, який спочиває після створення світу, символізуючи завершення творіння та Божественний спокій суботи; іконографічний тип «Христос — Цар спокою».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анапауоменос, р. анапауоменосу, д. анапауоменосові, з. анапауоменос, о. анапауоменосом, м. анапауоменосі, к. анапауоменосе