анапауоменос

1. У грецькому письменстві та іконографії — зображення Христа, який спочиває після створення світу, символізуючи завершення творіння та Божественний спокій суботи; іконографічний тип «Христос — Цар спокою».

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |