маруна

1. (іст.) Втеча з місця ув’язнення, нелегальне залишення військової частини або місця служби; також сама така подія.

2. (перен., розм.) Раптове та таємне зникнення когось, втеча від делікатної ситуації, обов’язків тощо.

3. (заст.) Повсталий селянин, козак-повстанець, учасник народного заколоту (переважно на Правобережній Україні в XVIII ст.).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |