Значення
-
(іст.) Втеча з місця ув’язнення, нелегальне залишення військової частини або місця служби; також сама така подія.
-
(перен., розм.) Раптове та таємне зникнення когось, втеча від делікатної ситуації, обов’язків тощо.
-
(заст.) Повсталий селянин, козак-повстанець, учасник народного заколоту (переважно на Правобережній Україні в XVIII ст.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маруна, р. маруни, д. маруні, з. маруну, о. маруною, м. маруні, к. маруно
Походження слова (Етимологія)
Маруна — це назва кількох рослин з родини айстрових, зокрема видів роду Pyrethrum (раніше відносили до Chrysanthemum) та Matricaria. Слово походить з праслов’янської мови, можливо, пов’язане з дієсловом ‘марати’ (фарбувати), оскільки ці рослини містять барвники. Також існує припущення, що назва виникла через метатезу від латинського ‘mentha romana’ (римська м’ята).