1. Який виражає імплікацію, заснований на імплікації; такий, що містить у собі логічне слідування, зумовленість.
імплікативний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який виражає імплікацію, заснований на імплікації; такий, що містить у собі логічне слідування, зумовленість.
Відсутні