марля

[mɑrljɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Легка, рідка, переважно біла бавовняна тканина з полотняним переплетенням, що використовується в медицині, побуті та техніці.

  2. Санітарно-гігієнічний матеріал із такої тканини у вигляді рулону, шматка або серветки, призначений для перев’язування ран, накладання пов’язок тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. марля, р. марлі, д. марлі, з. марлю, о. марлею, м. марлі, к. марле

Походження слова (Етимологія)

Слово «марля» походить з французької мови, де воно звучало як «marli» і означало легку прозору тканину. Французьке слово, ймовірно, походить від давнішого «merlis» — назви сорту вовняної тканини, яке, своєю чергою, пов’язане зі старофранцузьким «merlé» або «meslé» зі значенням «змішаний, різний, строкатий». Це старофранцузьке слово походить від народнолатинського «misculare» (мішати), яке виникло з латинського «misceo» (мішаю). Латинське дієслово споріднене з давньоверхньонімецьким «miscan» (мішати), сучасним німецьким «mischen», литовським «maišýti» (мішати), а також з праслов’янськими «měsiti» та «měšati», від яких походять українські «місити» та «мішати». Таким чином, слово «марля» має спільне коріння з українськими словами, що означають процес змішування.
Споріднені слова:місити, мішати, тканина

Більше записів