1. З’єднувати різні речі, перемішуючи їх так, щоб вони утворили однорідну масу.
2. Заважати комусь, перешкоджати виконанню якоїсь дії; бути перепоною.
3. Викликати плутанину в думках, почуттях; спантеличувати.
мішати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Що ж сталось тепер такого, що почав він плутатися в життя Івана Семеновича, мішати йому думки, ба й напучувати його? Зле, неприємне почуття до Звірятина залило Івана Семеновича, завихрило сотні ущіпливих, гострих слів і враз затихло невиразною думкою: а чи не заздрить він на цього з усього й з себе вдоволеного Звірятина?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Ви вчили богословію; чого то, скажіть, сахар скоріш розтає, як його не мішати ложечкою, а як мішати, то не так скоро?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |