Приклад 1:
Режисером був Володимир Волгрик, а його дружина, світлоока білява красуня Марія Поет, виконувала роль Гафійки. Пам’ятаю прем’єру — досі живе в мені урочиста атмосфера свята, зафіксована нелукавою дитячою свідомістю.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Моя товаришка з Канади Марія Скрипник, комуністка (вона навчалася в партійній школі у Києві, де ми й познайомилися), діячка прорадянського Товариства об’єднаних українців Канади, редактор його органу — англомовної газети «The Ukrainian Canadian» — і перекладачка української літератури на англійську мову, людина добра й порядна, звернулася до канадської компартії з проханням втрутитися в мою ситуацію. Мотивація: негоже, щоб людина з таким прізвищем, відомий літературознавець, племінниця класика української літератури, та ще й з малолітньою дитиною, залишалася без засобів до існування.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Потім ми шалено покотили вниз — Янус Марія розігнав свій «порше», чи що там у нього, майже до двохсот на годину, ми увірвалися в край, де не стало снігу, де були зелені трави, це така земля, «wo die Zitronen blùhn»1 (a ти, Цитрино, квітла в цім краю? — що за прізвище ідіотське, я закохався по вуха вже в саме ваше прізвище, пані Різенбокк 2), сонце било нам в очі, скелі летіли обабіч автостради, а проте всюди були придорожні знаки людського перебування: міст над потоком, капличка, корови в травах, Божа Матір, зруйнована вежа, облуплений мур, кілька овець, школа за поворотом, Божа Матір, опудало в саду, розбійничий замок, мисливська ресторація, автозаправка, Божа Матір, капличка, пасіка, рибальський заїзд, водяний млин, цвинтар, Божа Матір, дівчинка з кошиком, розбійницький замок, готель з геранями (гарденіями?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
