Значення
-
Жіноче особове ім’я, що походить від давньоєврейського імені Мар’ям (Міріам); одне з найпоширеніших християнських імен.
-
У християнстві — Богородиця, Діва Марія, Матір Ісуса Христа, одна з центральних фігур у Новому Завіті та об’єкт особливого шанування.
-
Назва різних об’єктів, установ, географічних пунктів тощо (наприклад, селище, вулиця, храм), названих на честь Богородиці або носіїв цього імені.
-
У мінералогії — поширена складова назви деяких мінералів (наприклад, маріїне скло — різновид гіпсу).
-
У ботаніці — народна назва деяких рослин (наприклад, марія звичайна — чорнокорінь лікарський, або марія біла — білоцвіт літній).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марія, р. марії, д. марії, з. марію, о. марією, м. марії, к. маріє
Походження слова (Етимологія)
Марія — жіноче ім’я, яке походить через церковнослов’янське посередництво з грецької мови, де воно звучало як Маріа (Μαρία) або Маріам (Μαριάμ). Це ім’я, своєю чергою, походить від арамейського Мар’ям (Maryam), спорідненого з давньоєврейським Мір’ям (Miryam). У давньоруській мові ім’я з’явилося завдяки запозиченню з грецької, а в українській мові набуло багатьох пестливих форм, таких як Марічка, Маруся, Маня тощо. Значення імені в старих джерелах тлумачиться як ‘володарка’, ‘пані’, ‘гіркота моря’ або ‘мирра’.