1. У спосіб, що не порушує спокою, тихо, без руху; нерухомо, непорушно.
2. У спосіб, що не викликає змін або втручань у існуючий стан; незмінно, непохитно.
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що не порушує спокою, тихо, без руху; нерухомо, непорушно.
2. У спосіб, що не викликає змін або втручань у існуючий стан; незмінно, непохитно.
Приклад 1:
Усі схопились з місця й стояли неповорушно. У всіх очі стали перелякані, неначе над їх головами чиясь рука замахнулась шаблею.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”