Значення
-
Процес обробки продуктів (переважно овочів, грибів, м’яса або риби) спеціальним розчином — маринадом — для надання певного смаку, аромату, ніжності або для довготривалого зберігання.
-
(у технології) Витримування, вимочування чого-небудь у розчині певних речовин з технологічною метою (наприклад, маріння деревини, шкіри).
-
(переносно, розм.) Тривале, нудне очікування або перебування у неприємній, незручній ситуації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маріння, р. маріння, д. марінню, з. маріння, о. марінням, м. марінні, к. маріння