марен

1. Рід багаторічних трав’янистих рослин або напівчагарників родини маренових, до якого належать види з ланцетоподібними листками та дрібними квітками, зібраними в суцвіття; деякі види використовуються в медицині та як барвники.

2. Традиційна назва рослини марена фарбувальна (Rubia tinctorum), корені якої містять червоні барвники (наприклад, алізарин) і в минулому широко застосовувалися для фарбування тканин.

Приклади вживання слова

марен

Приклад 1:
Отруйні, себелюбні чи світолюбні марен­ня, здавалось, його геть покинули й спростили йому жит­тя, бо він сам зрозумів, що мусить ще чимало перевалів перейти, щоб робити висновки. Небезпечний нахил до не­повної індукції, коли юнак на підставі перших двох десят­ків років земного гостювання, років смішних і наївних, пробує від себе установити світові закони, раз у раз стука­ючись лобом об дійсність, поступився в ньому мудрому прагненню поступово обізнатися з життям і накупчити в собі достатню кількість його фактів.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”