Значення
-
Велика північноамериканська тварина родини оленевих (Cervus canadensis), відома також як вапіті; один з найбільших видів оленів, поширений у Північній Америці та Східній Азії.
-
Місцева назва благородного оленя (Cervus elaphus sibiricus), що мешкає в горах Алтаю, Саян та інших регіонах Азії; цей підвид іноді називають алтайським маралом.
-
У розмовній мові — загальна назва для великих оленів східних підвидів, шкіра, роги або м’ясо яких мають господарське значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марал, р. марала, д. маралові, з. марала, о. маралом, м. маралі, к. марале
Походження слова (Етимологія)
Слово «марал» позначає великого оленя з гіллястими рогами (Cervus elaphus). Воно прийшло в українську мову з тюркських мов, де, зокрема, в казахській, уйгурській та татарській означає те саме, а в азербайджанській — «лань» або «олень». Ці тюркські форми, у свою чергу, походять від монгольського слова «марал» (у калмицькій мові — «таг»), що також означає оленя. Таким чином, слово має давнє степове походження, пов’язане з кочовими народами Центральної Азії.