Словник Української Мови
Буква
1. Харчовий продукт, що їстівна частина туш свійських тварин, птиці та дичини, яка складається переважно з м’язової тканини, а також може включати суміжні тканини (жирову, сполучну, кісткову).
2. М’язова тканина тварин та людини як біологічна структура.
3. Перен. Тілесна, фізична (часто протиставлена духовній) сутність людини; плотське почаття.
4. Перен. М’яка, їстівна частина плодів, ягід, грибів, розташована під шкіркою або в навколопліднику.
Приклад 1:
Федір часто питав себе; чому все, що розповідає Рафаель, його завжди хворобливо дратує, порючи колючками м’ясо й душу, адже якби те саме теревенив Юрко чи Перекотигора (а, власне, хіба ж таке інколи загинав Перекотигора? тільки дивним чином, то його, Федора, ніколи не разило), він просто не звернув би уваги, проте в устах Рафаеля-Мікель-Анджельо (чи тут перемагав виключно зовнішній, фізіологічний момент, що в тій самій склянці велить відхилятися одній рослині від іншої й хиріти?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”